Головна Міські новини Міська довідка Фотогалерея Форум Сьогодні Вт, 21 листопада



Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика

Шановні гості нашої сторінки!

Радий нагоді висловити Вам своє щире захоплення нашим чарівним містом, одним із міст-старійшин України, що здавна зажило слави економічного й культурного центру регіону. А в XVIII-XIX століттях - ще й торгової столиці України, - тут, у Ромнах, вирував славетний Іллінський ярмарок, який у свій час поступався тільки Нижегородсткому. Тут любив ярмаркувати Великий Кобзар. Саме в Ромні всесвітньовідомим скульптором і кінорежисером нашим земляком І.П.Кавалерідзе збудований перший у світі монументальний пам’ятник Тарасу Шевченку…

З повагою міський голова
Салатун Сергій Андрійович
Приймемо рішення разом: повернути вулицям міста історичні назви чи надати їм нового сучасного значення
28.08.2015

21 травня вступив у дію “декомунізаційні закони», в т.ч. Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» № 317-VIII. Втілення їх у життя означає, що Україна нарешті безповоротно пориває з болючим радянським тоталітарним минулим. Мапа країни буде позбавлена тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності буде повністю відкрито.
Всупереч поширеному уявленню, що декомунізація стосується минулого, головна її мета – вільне і безпечне майбутнє. А саме: недопущення повторення злочинів комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, будь-яких дискримінацій за національною, соціальною, класовою, етнічною, расовою або іншими ознаками у майбутньому, відновлення історичної та соціальної справедливості, усунення загрози незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України.
Таким чином Українська держава «засуджує комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначає правові основи заборони пропаганди їхньої символіки та встановлює порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму».
1) забороняє пропаганду;
2) забороняє символіку відповідно до наданого переліку, серед чого, зокрема:
— будь-яке зображення державних прапорів, гербів та інших символів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік у складі СРСР, держав так званої “народної демократії”;
— гімни СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік або їх фрагменти;
— прапори, символи, зображення або інша атрибутика, в яких відтворюється поєднання серпа та молота; серпа, молота та п’ятикутної зірки; плугу (рала), молота та п’ятикутної зірки, їх виготовлення, поширення, публічне використання, у т.ч. сувенірної продукції;
— зображення гасел комуністичної партії, цитат осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії;
— символіка комуністичної партії або її елементи та інше.
Ця заборона не поширюється на використання символіки:
1) в експозиціях музеїв;
2) в тематичних виставках;
3) у наукових, навчальних посібниках, підручниках та інших матеріалах освітнього і наукового характеру (за умови, що це не призводить до заперечення злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, злочинного характеру націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму), під час наукових досліджень та поширення їх результатів у не заборонений законодавством України спосіб;
4) на надгробках, пам’ятниках та пам’ятних знаках, розташованих на території кладовищ (цвинтарів);
5) під час викладення або реконструкції (зокрема історичної) історичних подій, а також на колекціонування такої символіки.
Обмежуються виборчі права, зокрема, право бути кандидатом у депутати чи на посаду президента, якщо ця особа висувається від партії, котра пропагує вказані режими чи їхню символіку. Фактично цим заборонено використовувати комуністичну та нацистську символіку у виборчому процесі.
Окремо закон визначає процедуру перейменування географічних назв, а також знесення пам’ятників, що пропагують згадані режими чи їхню символіку.
Таким чином на реалізацію Закону України дається 6 місяців з дня набуття чинності законом. Прийняти відповідні рішення та виконати всі необхідні дії мають місцеві ради.
Міста, села, селища та райони перейменує Верховна Рада на підставі пропозицій місцевих рад, після проведення консультацій з громадськістю.
Юридичні особи, включно з партіями та громадськими організаціями, мають привести свої назви, документи та символіку у відповідність з законом упродовж 3 місяців. Ця процедура безкоштовна.
Власники засобів масової інформації мають припинити комуністичну чи нацистську пропаганду і привести свої назви у відповідність до закону протягом 3 місяців. Цей строк для них може бути продовжено, якщо вони не встигнуть виконати вимогу через об'єктивні перешкоди.
Власники товарних знаків, які мають комуністичну чи нацистську символіку, мають змінити свої знаки впродовж 6 місяців.
Перейменувати вулиці, площі та інші об'єкти топоніміки місцеві ради мають так само за 6 місяців. Вони можуть повернути вулицям історичні назви чи надати нові імена, це справа самоврядування.
Якщо місцеві ради не подадуть пропозицій, парламент прийматиме рішення про перейменування на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
Робочою групою з визначення об’єктів комуністичного характеру в м.Ромни визначено такий перелік вулиць, провулків, спусків, площ, пам’ятників та пам’ятних знаків тощо. Громада міста може надавати свої пропозиції та зауваження до відділу з питань внутрішньої політики за тел.: 2-14-94, на поштову адресу: б-р Шевченка, 2, за електронною адресою: romnyvp@ukr.net .
Звертаємо увагу мешканців міста, що після прийняття рішення про перейменування вулиць роменцям не потрібно звертатися до міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області або міськрайонного управління юстиції для внесення змін до своїх документів та сплачувати додаткові кошти. Плата або збір, який вноситься при видачі витягів, довідок тощо, здійснюватиметься у тому ж розмірі як й до перейменування.
Перелік вулиць, провулків, спусків тощо на території Роменської міської ради,
які підлягають перейменуванню, з пропозиціями та поясненнями до них
 
Існуюча назва
Запропонована назва
Пояснення
4 пров. Комсомольської
Шкурата
Шкурат Степан Йосипович (1886-1973), народний артист УРСР, кіноактор, соліст Роменського хору та театру, похований в Ромнах
Артема
Берегова
Історична назва
Будьоного (с.Лучки)
Лучанська
Від назви селища Лучки
Ворошилова
Воликівських
Воликівський Андрій Титович (1888-1963), засновник і керівник капели ім.Леонтовича, похований в Ромні.
Воликівська Ірина Іванівна (1902-1979), народна артистка УРСР. Сценічну діяльність почала в 1918р. в Роменському театрі. Солістка оперних театрів Києва, Одеси, Харкова, Тбілісі, уродженка с.Засулля, похована в Ромнах
Дзержинського
Шварца
Шварц Ісаак Йосипович (1923- 2009), композитор, заслужений діяч мистецтв РРФСР, уродженець Ромен. Автор музики до 30 вистав, 100 кінофільмів. Лауреат премії «Ника», 8 міжнародних кінофестивалів
Димитрова
Казанська
Історична назва
Інтернаціональна
Борисяка
Борисяк Олексій Олексійович (1872-1944), геолог, палеонтолог, академік, організатор і перший директор Палеонтологічного інституту АН СРСР, лауреат Державної премії СРСР, уродженець міста
Калініна
Маркевича
Маркевич Андрій Іванович (1696-1770), Лубенський полковник, генеральний обозний, автор історичних досліджень, уродженець і власник с. Засулля
Кірова
Вознесенська
Історична назва
Колгоспна
Квітки
Квітка Климент Васильович (1880-1953), український фольклорист-музикознавець, професор музично-драматичного інституту ім. Лисенка в Києві, Московської консерваторії. Автор багатьох науково-теоретичних праць із музикознавства. Один з основоположників української музичної етнографії, зібрав понад 6 тисяч народних пісень. Чоловік Лесі Українки, уродженець с.Хмелів
Комсомольська
Покровський узвіз
Історична назва
Комуністична
Антоненка-Давидовича
Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899-1984), український письменник, лауреат Державної премії ім. Т.Г.Шевченка, репресований, народився в с. Засулля
Котовського
Карасика,
Полтави
Карасик Михайло Абрамович (1906-1983), доктор геолого-мінералогічних наук, професор, фахівець у галузі геології та геохімії рудних родовищ. Уродженець Ромен
Полтава Леонід Едуардович (справжнє ім’я Пархомович) (1921- 1990), поет, прозаїк, драматург, журналіст, перекладач. Друкувався в Роменській газеті «Відродження», з 1942 року був в еміграції. Працював в «Голосі Америки», редагував низку емігрантських видань. Автор багатьох збірок, романів. Уродженець с. Вовківці
Крупської
Западинська
Історична назва
Куйбишева
Рожаліна,
Варадінова
Рожалін  Кузьма Федорович (1740-1795), один з перших дипломованих лікарів на Україні, доктор медицини, уродженець с.Вовківці
Варадінов Микола Васильович (1817-1886), історик, правознавець, доктор права і філософії, уродженець Ромен
Макаренка
Макаренка
Макаренко Микола Омелянович (1877-1938), археолог, мистецтвознавець, професор, відкривач роменської археологічної культури, засновник Роменського краєзнавчого музею, репресований, уродженець с. Москалівка
Мельникова
Мельникова
Мельников Іван Іванович (1905-1995), генерал-майор, командир 167 Сумсько-Київської дивізії, що звільнила м. Ромни від німецьких загарбників. Почесний громадянин міста Ромни
Островського
Островського
Островський Олександр Миколайович (1823-1886), російський драматург і перекладач, переклав комедію Квітки-Основ’яненка Г. «Щира любов». Його п’єса «Гроза» - постійно ставилась в Роменських театрах
Паризької комуни
Курилова
Курилов Іван Олексійович 1840-1916), краєзнавець, автор історико-статистичного опису “Роменська старовина”. Купець 2-ї гільдії, в 1875-1890 рр. староста Святодухівського собору. Народився і похований в Ромні
Пархоменка
Пархоменка
Пархоменко Володимир Олександрович (1880-1942), історик, археолог, професор, репресований, уродженець с. Сміле
Петровського
Стрельбицького
Стрельбицький  Іван Опанасович (1828-1900), відомий картограф, геодезист, укладач геодезичної карти Європи, генерал-лейтенант, уродженець с. Голінка
Піонерська
Редькіна
Редькін Петро Григорович (1808-1891), видатний юрист, професор, державний діяч, член Державної Ради, професор Московського та ректор Петербурзького університетів, Почесний член Петербурзької АН. Один із засновників і голова Петербурзького педагогічного товариства. Видавав журнал "Юридические записки". Уродженець міста
Постишева
Коваленка
Коваленко Олександр Петрович (1875-1963), діяч УНР, уродженець Ромен. Служив інженером-механіком на броненосці «Князь Потьомкін-Тавричеський». Один з керівників повстання на судні в 1905р. Емігрував до Швейцарії, Франції. З утворенням Української держави – І секретар дипломатичної місії УНР в Парижі. В 20-30-х рр.. – декан інженерного факультету Української господарської академії в Чехословаччині
Пролетарська
Коршака
Коршак Василь Володимирович (1908 –1988), академік, доктор хімічних наук, двічі лауреат Державної премії СРСР. Навчався в Роменській залізничній школі. Працював в юнацькі роки робітником 13-ї дистанції колії в Ромні, інституті органічної хімії АН СРСР.Надрукував більше 800 наукових статей, одержав 400 авторських свідоцтв і патентів. Відкрив нові реакції синтезу полімерів. Основні праці з галузі синтезу високомолекулярних сполук, методами поліконденсації
Пролетарської солідарності
Гостиннодвірська
На згадку про Іллінський ярмарок та його головну торгову Гостиннодвірську площу, що розміщувалась в центральній частині міста
Радянська
Пригородська
На згадку про історичне передмістя Ромен «Пригородок», який знаходиться на місці розташування Радянської вулиці
Ремінця
Олексієнка
Олексієнко Мусій Петрович (1873- 1959),  кобзар, вчитель Є. Адамцевича, зберіг і передав Роменському музею торбан Т.Г. Шевченка, уродженець Ромен
Рози Люксембург
Миколаївська
Історична назва
Свердлова
Науменка
Науменко Юрій Андрійович (1919 - 1999), генерал-полковник‚ Герой Радянського Союзу. Народився в Ромнах, навчався в Роменському технікумі механізації, Житомирському військовому училищі. Після війни закінчив Військову академію Генштабу, командував Приволзьким ВО
Семирічки
Троїцька
На згадку про муровану Троїцьку церкву в с. Засулля
Тельмана
Римаренків
Римаренко Адріан Адріанович (1893-1978), Єпископ Роклендський Андрей - син відомого роменського тютюнового промисловця. Навчався в Роменському духовному училищі, вищих богословських курсах. Служив у церкві с. Овлаші, був настоятелем Олександрівської церкви (Гостиннодвірська площа) до її закриття. Через гоніння переїхав до Києва, де був репресований. В період окупації Києва служив в Володимирському соборі. Після смерті сина та дружини, перебуваючі в еміграції в США, приймає чернецтво, споруджує монастир в честь Серафима Саровського, продовжує службу до останнього дня. Синод РПЦ за кордоном прилучив його до лика святих
Федька
Яременка
Яременко Василь Сергійович (1895-1976), актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар’єру в Роменському театрі, уродженець с. Рогинці
Фрунзе
Вахрамеєва
Вахрамеєв  Федір Євграфович, роменський купець і підприємець ХIХ ст., власник тютюнової фабрики в місті, благодійник і опікун низки міських учбових закладів, спадок заповів місту
Чапаєва
Всіхсвятська
В ім’я православного храму Всіх Святих, пам’ятки архітектури і містобудування.
Чекістів
Полетиків
Полетика Григорій Андрійович (1725-1784), український громадський діяч, історик, був обраний депутатом від Лубенського полку до "Комиссии о сочинении проекта Нового Уложения", в якій виступив оборонцем автономії Гетьманщини. Автор історичних, філософських праць. Полетика Григорій Андрійович (1726-1783), лікар, доктор медицини, професор. Навчався в Києво-Могилянській академії, Кільському, Лейденському університетах. Очолював головний сухопутний госпіталь, прикордонну карантинну службу на Україні, уродженець Ромен
Полетика Василь Григорович (1765-1845), громадський діяч, письменник, благодійник, предводитель дворянства Роменського повіту, збудував перший театр в Ромні, опікувався будівництвом богоугодного закладу в Ромнах
Червоноармійська
Єремеєва,
Чаговця
Єремеєв Іван Максимович (1887-1957), вчений-селекціонер, доктр сільгос.наук. Вивів сорти багатьох злакових культур. Уродженець Ромен
Чаговець ВасильЮрійович (1873-1940), доктор медичних наук, фізіолог, професор, академік, основоположник електрофізіології, народився на хуторі Патичиха під Ромнами
Червонопрапорна
Навроцького
Навроцький Георгій Михайлович (1833-1907), державний і громадський діяч, депутат 111 Державної думи, дійсний статський радник,                                   голова Роменської повітової земської управи, голова з'їзду мирових суддів Роменського повіту, предводитель дворянського повіту, голова попечительської ради Роменської жіночої гімназії, правління Роменського товариства взаємного кредиту, повітової училищної ради, гласний Полтавського губернського земства, меценат, благодійник почесний громадянин Ромен, уродженець с.Процівка
Чубаря
Оболонська
Увічнення історичної топонімічної назви   урочища «Оболонь» (знаходиться на місці розташування вулиць І провулок Чекістів, Суворова, Чубаря)
Щорса
Ілляшенка
Ілляшенко Максим (р.н. невідомий-1708), Лубенський полковник. Народився і похований в с. Коровинці. Протягом 1669-1672рр. – роменський сотник, 1677-1687рр. – лубенський полковник. Брав участь у Чигиринському (1677-1678) та Кримських (1687-1689) походах. Володів селом Коровинці
Щучки
Монастирська
Історична назва
 

 

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
 

Українські міста в Iнтернеті

Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют
МЕТА - Украин? Рейтин?сайтов
TyTa